БЛАГУНКА, КИ,
Благунка, ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 72.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЛАГУЩИЙ, А, Е. →← БЛАГУЗНИТИ, НЮ, НИШ,